Розвиток пізнавальної активності здобувачів освіти
на уроках інтегрованого курсу «ЯДС»
З досвіду роботи вчителя Ніколенко Н.О.
Мета інтегрованого курсу «Я досліджую світ» –
формування у здобувачів освіти цілісної картини світу під час опанування власного
соціального досвіду. Матеріал курсу охоплює систему знань про природу і
суспільство, сприяє розвитку в молодших школярів навичок дослідницької
діяльності, формуванню ціннісних орієнтацій. Тому саме цей курс є основою для
формування природничої компетентності молодших школярів шляхом розвитку їх пізнавальної активності.
Інтегрований курс «Я досліджую світ» передбачає формування допитливості, прагнення
шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та
досліджувати, формулювати припущення і робити висновки, пізнавати себе і
навколишній світ шляхом спостереження та аналізу.
Сучасні діти, які навчаються в НУШ – це діти покоління «альфа». Вони
зайняті кількома справами одночасно. Не уявляють себе без ґаджетів і дуже
мобільні. Ці характеристики потрібно брати до уваги під час вибору методів і
прийомів формування ключових і предметних компетентностей молодших школярів. Їх
не можна змусити щось робити. У них
потрібно викликати зацікавленість, що буде спонукати їх до активної пізнавальної
діяльності.
Саме тому актуальним і дієвим інструментом для
підвищення якості знань учнів, їх пізнавальної активності та зацікавленості на
уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» стали інтерактивні та хмарні
технології.
Хмарні технології – це сервіси, який дозволяють віддалено використовувати засоби обробки й зберігання даних. Ресурс «Canva» дає змогу створювати цікаві уроки та проводити заняття .
Canva для навчання полегшує співпрацю в класі й допомагає заохочувати учнів.
Учні можуть працювати разом.
Ефективне спілкування є важливою частиною дистанційної
освіти. Завдяки Canva взаємодія з іншими стає надзвичайно зручною та
ефективною.
Canva для класу допомагає розвинути креативне мислення і використати можливості ІКТ.
Можна ділитися з учнями захопливими завданнями на базі
візуальних матеріалів, а учні можуть їх виконувати дистанційно: як
індивідуально, так і спільно.
Онлайн інструмент Mentimeter https://www.mentimeter.com/app/presentation/al557rv1d9mdsiborshinphc7mvu9qrf/present-preview?question=3n1a5c9rrxhr
для створення презентацій з інтерактивними елементами для навчання. Під час показу презентацій учні проходять підготовлені опитування, а по завершенні показу можна вивантажити аналітичні дані.
Інтерактивні робочі аркуші LiveWorksheets
являє собою вебсторінку, на якій можна розмістити навчальний матеріал і різного типу завдання для учнів. Наприклад, це може бути відео, зображення, текст на основі яких учні відповідають на запитання і виконують завдання.
Вебсервіс Linoit –інтернет-майданчик для організації спільної роботи вчителя та учнів для генерування ідей та обміну інформацією.
У Linoit можна створювати необмежену кількість
полотен до яких кріпляться стікери з різноманітним цифровим контентом: текстові
повідомлення, файли різного формату, зображення, відеофрагменти, посилання на
інші корисні сторінки мережі Інтернет.“
Онлайн дошка під час проведення актуалізації опорних знань, вивчення нової
теми,
http://linoit.com/users/nikolenko119/canvases/3%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%20%D0%AF%D0%94%D0%A1%20%D0%86%D0%B4%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B8 узагальнення та систематизації матеріалу з теми, виконання інтерактивних вправ, дошка побажань, спілкування, під час рефлексії.
LearningApps – онлайновий сервіс, за допомогою якого створюю різноманітні інтерактивні вправи з різних предметних дисциплін для застосування на уроках, а саме і на уроках ЯДС.. https://learningapps.org/view34965971
FigJam - інтерактивна дошка для проводення мозкового штурму, комунікування, створення різних зображень, ілюстрацій та спільної роботи.
Також для
підвищення якості знань учнів, їх пізнавальної активності та зацікавленості на
уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» використовую дидактичні
ігри, вірші, пісні, прислів’я, ребуси,
відео, стереоефекти (шум моря, спів птахів) за певною тематикою, загадки та ін.
Такий підхід сприятиме формуванню
пізнавальної активності дітей, а вчителю допоможе оптимально організувати
навчальний процес, забезпечивши основу для творчої роботи.
Критичне мислення молодших школярів на уроках математики
(з досвіду роботи)
Учитель : Ніколенко Н.О.
Критичне мислення – це здатність аналізувати
інформацію таким чином, аби на її підставі приймати раціональні рішення. Критичне
мислення сприяє переходу від навчання, орієнтованого переважно на
запам'ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого
мислення учнів.
Дана стратегія допомагає вчителю залучити до обговорення
чи навчання всіх учнів класу. Вона дає можливість кожному учневі висловити свою
думку, поділитися з однокласниками своїми знаннями, повчити один одного.
На уроках математики критичне мислення формується та
розвивається під час опрацювання інформації, розв’язування задач, розв’язання
проблем, оцінювання ситуації, вибору раціональних способів діяльності.
Критичне мислення
застосовують, коли треба актуалізувати опорні знання, сконцентрувати увагу
учнів на проблемі та викликати інтерес до обговорюваної теми. Діти мають
визначити:- що вони про це знають; - що їм треба вивчити;- які з'явились
запитання, пов'язані з темою уроку.
Варто надавати учням можливість говорити, а сам учитель є
стимулятором до роздумів учнів, він уважно вислуховує міркування кожного,
створює атмосферу зацікавленості, спрямовує на вивчення, дослідження проблеми.
Методи формування критичного
мислення на етапі виклику
На цьому етапі можна використати такі методи та прийоми з
розвитку критичного мислення, як «Асоціативний кущ»
- Записати на дошці в центрі ключове слово;
- Згадати все, що відомо в тему до цього слова (що
знаєте, що спало на думку);
- Ставити знаки питання біля тих частин «куща», які
викликають невпевненість;
- Записати всі думки, які з'явилися за цей час;
- Класифікувати інформацію.
Так, наприклад, у 3 класі з теми “Одиниці вимірювання
довжини. Одиниця довжини 1 мм” створювали «Асоціативний кущ» «Величини». Учні
пригадали : довжину, масу, час, якими одиницями виміряють ці величини.
Застосували прийом “Таблиця З-Х-Д”. Перед учнями
таблиця. В ній 3 колонки. В 1 колонку колонку записали, що знають по цій темі.
У 2 колонку - про що хотять дізнатися. В
3 колонку - що нового дізналися після
пояснення нової теми.
Сторітелінг – це надання інформації за
допомогою цікавих історій, розповідей. Історії допомагають уявити, а значить, і
краще запам’ятати інформацію. Історію можна почати на будь-якому етапі уроку і
так само на будь-якому етапі її закінчити. Цей метод допомагає встановити
хороший контакт між учнями і вчителем, тому часто на уроці учні із задоволенням
слухають історії та з не меншим задоволенням розповідають власні.
На уроках математики можна запропонувати дітям вигадати
невеликі повчальні історії, які, наприклад, розповідають про казкові міста
чисел або геометричних фігур. Там вони можуть сперечатись, хто з них
найбільший, найважливіший.
Наприклад, на уроці з теми “Одиниці вимірювання довжини.
Одиниця довжини 1 мм” учням було запропоновано скласти казкову історію про
одиницю довжини міліметр. Дехто у
допомогу скористався чатом Chatgpt. Вийшла цікава казка про значення у житті
найменшої одиниці вимірювання довжини міліметр.
Казкова історія про одиницю
довжини міліметр
Одного разу в країні Метрології жила-була маленька, але
дуже важлива одиниця довжини — Міліметр. Вона була найменшою серед своїх друзів
— Метра, Дециметра, Сантиметра та інших. Через це Міліметр почувався непомітним
і думав, що його роль у світі зовсім незначна.
Одного дня в Метрології розпочали будувати надзвичайно
важливий міст, який мав з'єднати два береги річки Часу. Інженери ретельно
вимірювали кожну частину мосту. Сантиметр і Метр дуже пишалися, бо саме вони
визначали основні розміри конструкції. Міліметр тихенько стояв осторонь і сумно
зітхав, адже думав, що його не потребують.
Але коли прийшов час закріпити найдрібніші деталі мосту,
з’ясувалося, що жоден вимір не може бути настільки точним, як у Міліметра.
«Міліметре, допоможи нам!» — звернулися до нього інженери. Вони пояснили, що
без нього міст не буде стійким і точним.
Міліметр зрадів і з великою відповідальністю взявся до
роботи. Завдяки його старанням усі деталі ідеально підійшли одна до одної, і
міст вийшов міцним і красивим. Тепер усі жителі Метрології розуміли, що навіть
найменша одиниця довжини може зробити величезний внесок у велику справу.
З того часу Міліметр більше ніколи не сумнівався у своїй
значущості, а його друзі завжди дякували йому за важливу роботу. І жили вони
всі в мирі та злагоді, адже кожен з них знав, що немає маленьких чи великих
ролей — є лише велике бажання бути корисним.
Методи
формування критичного мислення на етапі осмислення. Цей етап передбачає
представлення теми й очікуваних навчальних результатів, забезпечення розуміння
учнями змісту їхньої діяльності, надання навчальної інформації, щоб на її
основі виконувати практичні завдання.
На стадії осмислення змісту здійснюється безпосередня
робота з новою інформацією .У груповій роботі повинні бути присутніми два
елементи – індивідуальний пошук і обмін ідеями, причому особистий пошук
неодмінно передує обміну думками.
Застосовую «Щоденні 3».
1. Математика
самостійно;
2. Математика
з другом;
3. Математика
письмово.
Завдання, яке дається дітям на самостійне опрацювання,
повинно бути знайомим. Наприклад, на
початку навчального року учням 1 класу на уроках математики для
самостійного виконання пропоную ігри:
1. «Математичне
лото».
2. «Знайди
відмінності».
3. «Лабіринти».
4. «Математичне
доміно».
5. «Знайди
закономірність».
6. «Розподіли
фігури» (за формою, за кольором, за величиною).
7. «Магічні
квадрати» ( набір карток з малюнками).
8. «Утвори з
паличок фігури».
9. Танграм.
«Математика письмово» – на цьому етапі учні працюють з
виразами, цифрами, задачами, а також створюють власні завдання.
• Наприклад, використовую завдання:
1. Подумай і
впиши числа, які загубились.
|
1 |
|
3 |
4 |
|
6 |
2. У кожному
кошику зникли яблучка, домалюй їх.
3. З’єднай приклад
з відповіддю.
4. Впиши
відповідь у яблучко.
5. Обчисли
вираз і розмалюй дівчинку.
7. Склади і
розв’яжи приклади.
Технологія «Щоденні 3» допомагає здійснювати
диференційований підхід до учнів, організовувати індивідуальну і парну роботу
школярів , сприяє розвитку критичного мислення дітей.
«Математика з
другом» вводиться тоді, коли діти засвоїли перші дві. Це час, коли ми
відпрацьовуємо вміння працювати в парі. Діти разом грають в математичні ігри,
виконують вправи, змагаються та роблять взаємоперевірку.
Це найважливіший етап для розвитку критичного мислення.
Саме на цьому етапі відбувається систематизація вивченого. Обов'язковою умовою
є те, щоб учні зрозуміли, що дізналися, чого навчилися, як будуть це
використовувати.
Застосовую прийом
«Прес». Цей методичний прийом дає учням можливість коротко й усебічно
висловити власну позицію з вивченої теми.
Наприклад, як реалізовується ПОПС-формула в математиці. П
– позиція, О – обґрунтування, П – приклад, С – судження.
Алгоритм роботи:
Крок 1. Позиція. Починається зі слів: «Я вважаю, що...».
Крок 2. Обґрунтування. Починається зі слів: «Тому що...,
Оскільки…». Крок 3. Приклад. Починається зі слів: «Я можу це довести на
прикладі...». Крок 4. Висновки. Починається зі слів: «Отже...».
Розглянемо застосування методичного прийому «Прес» на
уроці математики в 1 класі під час розв'язання такої задачі:
У першому ящику 7 кг груш, а в другому 10 кг. Скільки
всього груш в обох ящиках?
Я вважаю, що ця задача розв'язується за допомогою дії
додавання: 7+10=17.
Оскільки задача має запитання «Скільки всього?», значить
це задача на знаходження суми.
Наприклад, щоб знайти суму чисел 3 та 6, треба виконати
дію додавання: 3+6=9.
Отже, задачі на знаходження суми розв'язують за допомогою
дії додавання.
Метод навчає дітей продукувати й формулювати аргументи,
висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і переконливій формі.
Ще одним ефективним прийомом розвитку критичного
мислення, який можна застосувати на етапі рефлексії, є сенкан.
Сенкан – вірш із 5 рядків, написаний за певними правилами.
У досліджуваній темі учень повинен знайти найсуттєвіші
елементи, проаналізувати їх, зробити висновки та стисло сформулювати.
Приклад, сенкана:
1. Математика.
2. Захоплююча,
ясна.
3. Міркуй,
переконуй, доводь.
4. Математика
– цариця всіх наук.
5. Знання.
«Заповнити таблицю» https://learningapps.org/view37881969, «Перший мільйон» https://learningapps.org/view38488317
Сучасні платформи та інструменти допомагають
забезпечити ефективне навчання та розвиток критичного мислення на відстані. Платформа Gynzy дозволяє вчителям та учням співпрацювати в
реальному часі. Чат, дошки для записів, голосування - все це допомагає створити
атмосферу співпраці та активного навчання. Захоплюючі заняття, живі малюнки,
анімації, звукові ефекти - все це робить навчання більш цікавим та
запам'ятовується. Учні не просто спостерігають, а й беруть активну участь у
навчальному процесі, виконуючи різноманітні завдання та вправи https://teacher.gynzy.com/uk/board/90117389-4c6d-445a-b13f-4dcd1d3eb5dd
Використовую ThatQuiz, що є безкоштовним сервісом з математики для
вчителів, щоб проводити тестування як в класах, так і вдома. Учням можуть бути
запропоновані питання з вибором правильної відповіді або на встановлення
відповідності.
Отже, дуже важливо пам’ятати, що стратегії
критичного мислення розраховані не на запам’ятовування, а на творчий, вдумливий
процес пізнання світу, на постановку проблеми, запитання та пошук її
розв’язання. Кожна вправа має бути цікавою, пізнавальною, збуджувати думку
дитини, викликати інтерес до досліджень. Учитель може користуватися різними
методами, експериментувати та обирати найбільш успішні для формування
критичного мислення учнів початкової школи.
Використовуючи описані методи і технології розвитку
критичного мислення, я помітила, що це створює додаткову мотивацію до навчання.
Учням цікаво, тому вони краще засвоюють матеріал.
Немає коментарів:
Дописати коментар