Проєктно-дослідницька діяльність учнів

                                  Метод проектів – цільовий спосіб

                               ставитись до дітей таким чином,

                                      щоб пробудити у них усе найкраще,

                                       а потім дозволити їм повірити у себе

         якомога сильніше.

В.Х. Кілпатрік

Теперішній час - це час змін, коли державі потрібні люди, здатні приймати нестандартні рішення, що уміють творчо мислити. Він ставить нові вимоги до людини – її життєвої компетентності, розвитку потенційних можливостей в світі, який постійно змінюється і розвивається. В той же час педагогічна практика – це сьогоднішня реальність: діти ростуть, розвиваються, ідуть до школи і батьки сподіваються на такі освітні послуги, які б відповідали не просто сьогоденню, але й були спрямовані на майбутнє їх дітей. Крім того, система освіти повинна підготувати людей, пристосованих до життя в умовах інформатизації і розвитку нових технологій. Інформація стає основною, і тому для людини одним з найважливіших умінь буде уміння знайти її, переробити і використати .

 Для досягнення мети результатів навчання, з погляду на новий Державний стандарт, потрібне впровадження розвиваючих технологій. Участь дітей в проектній діяльності формує пізнавальний інтерес і універсальні учбові дії: уміння працювати в групах (комунікативні), уміння працювати з інформацією (пізнавальні), які потім формуються в ключові компетенції, необхідні учневі для засвоєння знань. З впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти сучасні педагогічні технології, інноваційні процеси розвитку освіти мають бути спрямовані на особистість дитини, на розкриття її інтелектуальних, творчих здібностей, на задоволення інтересів і потреб у самовизначенні.

Навчальний проєкт - це форма організації занять, яка передбачає комплексний характер діяльності всіх його учасників, спрямовану на отримання освітньої продукції за певний період - від одного уроку до декількох місяців. 

Головна ідея проєктно-дослідницької діяльності – спрямованість учбово – пізнавальної діяльності на результат, який виходить при рішенні практичної, теоретичної, але обов'язково особистісно і соціально-значущої проблеми. Цей результат називається проєкт.

Проєктно-дослідницька діяльність – це творча діяльність, що має спільну мету, узгоджені методи, способи діяльності, спрямована на досягнення загального результату, яка сприяє розвитку самостійності, цілеспрямованості, відповідальності, наполегливості, толерантності, ініціативності. У процесі роботи над проектом діти отримують соціальну практику за межами школи, адаптуються до сучасних умов життя.

Молодший шкільний вік є початковим етапом входження у проектну діяльність, що закладає фундамент подальшого оволодіння нею.

Включення молодших школярів в проектну діяльність учить їх роздумувати, прогнозувати, передбачати, формує адекватну самооцінку.

Звичайно, молодший шкільний вік накладає природні обмеження на організацію проєктної діяльності, проте починати залучати учнів початкових класів в проектну діяльність треба обов'язково. Річ у тому, що саме в молодшому шкільному віці закладається ряд ціннісних установок, особистісних якостей, стосунків. Якщо цього не враховувати, якщо розглядати цей вік як малозначимий, як «прохідний» між садочком і середньою школою, порушується наступність між етапами розвитку навчально-пізнавальної діяльності учнів. І значна частина школярів так і не зможе досягти бажаних результатів у проектній діяльності. При організації проектної діяльності в початковій школі необхідно враховувати вікові і психолого-педагогічні особливості навчальної діяльності молодших школярів. Звичайно, у початковій школі проекти – це не індивідуальна, а сімейна діяльність, оскільки дитина є обмеженою у засобах та інструментах пошуку, збору та обробки інформації. Тому робота над проектом здійснюється під керівництвом учителя та батьків. Але батьки повинні постійно пам’ятати, що суть методу проектів – це формування самостійності дитини у пошуку інформації, обробці даних, а не у тому, хто зробить проект краще чи ефектніше. Батьки не повинні брати на себе більшу частину роботи над проєктом, інакше губиться сама ідея цього методу. А ось допомога порадою, інформацією, виявлення зацікавленості з боку батьків – важливий фактор підтримання мотивації і забезпечення самостійності школярів. Особливо неоціненною є допомога батьків, коли діти роблять перші кроки у роботі над проєктом. Тому слід наголосити батькам, що вони виконують лише роль помічника – допомогти знайти разом інформацію у книгах, зводити до бібліотеки, пошукати в Інтернеті, допомогти відібрати найголовніше, допомогти охайно оформити результати пошуку. Головне слово для батьків «допомогти», але не «зробити замість». 

Включати школярів у проєктну діяльність слід поступово, починаючи з першого класу. Спочатку - доступні творчі завдання, а вже в 3-4 класах учні з великим інтересом виконують досить складні проєкти.

Принципи організації проєктної діяльності:

1) Вивчення кола інтересів дітей та зацікавленість.

Ситуація, коли учнів примушують робити «проєкт», який їм не цікавий, не має нічого спільного з проектуванням. У проєкті дитина вирішує особово-значиму для себе задачу. Якщо особистої зацікавленості немає, немає і проекту.

2) Вчення через діяльність.

Проєктна діяльність припускає включення учня у пошукову, дослідницьку діяльність;

3) Співпраця учасників педагогічного процесу.

Тут я можу говорити не лише про співпрацю між мною і учнями, але між батьками і учнями, бібліотекарем, учителями - предметниками і самими учнями.

4) Вільна творчість у виборі теми проєкту, вирішення проблеми, оформлення і захисту проекту.

На основі цих принципів склалася методична система роботи над проєктами, прийшло розуміння цілей освіти, місця проектної діяльності в освітньому процесі. І звідси - вибір основних освітніх технологій:

1.                      Технологія проєктування припускає самостійну діяльність учня, у початковій школі під чуйним керівництвом учителя. Залучення школяра до вирішення значимої для нього проблеми: одна технологія припускає використання іншої.

2.                      Технології проблемного навчання. У ході розв’язання проблемної ситуації дитина отримує самостійно здобуті знання, джерелом яких є його особистий досвід, який важливий не лише для нього, але і для його однокласників.

3.                      Технологія розвиваючого навчання витікає з технології проблемного навчання. Розвиваюче навчання немислиме без постійного учбового спілкування, при якому учень, зрозумівши, чого він не знає, не вміє робити, сам починає активно діяти, заповнюючи недолік знань і включаючи в цей процес учителя.

4.        Інформаційно-комунікативні технології, які не лише використовуються  для пошуку потрібної інформації, але і для створення презентацій.

Зміст проекту:

У проектній діяльності молодших школярів виділяються наступні етапи, що відповідають структурі учбової діяльності :

1 етап. Занурення в проект.

На цьому етапі вибираються і формулюються проблеми, які будуть використані в ході проектної діяльності школярів. Висуваються гіпотези, що вимагають доказу або спростування. При цьому необхідно враховувати інтереси учнів, показати практичне застосування знань, отриманих під час  виконання проекту.

2 етап. Організаційний.

На цьому етапі вибираються і організовуються групи учасників проекту, визначаються напрями роботи, формулюються завдання для кожної групи, вказуються способи джерел інформації з кожного напряму. Цей етап може закінчуватися презентацією, учасників проекту. Кожна група виступає перед класом з розповіддю про склад групи, розподіл ролей, про ті завдання, які їм слід розв’язати і про можливі шляхи вирішення даних задач.

3 етап. Робота над проектом.

Пошук необхідної інформації, збір даних, вивчення теоретичних положень, необхідних для вирішення поставлених завдань. Прикладом діяльності учнів на цьому етапі може бути: вивчення відповідної літератури, проведення опитування, анкетування з проблеми, що вивчається таке інше.

4 етап. Обробка і оформлення результатів проекту (презентація).

На цьому етапі визначаються способи обробки отриманих даних. Діти представляють свої творчі проекти, демонструючи розуміння проблеми, мети і завдань цієї роботи. Уміння планувати і здійснювати свою діяльність, а також знайдений спосіб вирішення проблеми. Результати презентуються у вигляді творчої роботи.

5 етап. Обговорення отриманих результатів (рефлексія).

Оформлені результати представляються іншим учасникам проєкту у вигляді доповіді, дискусії, рольової гри і  так далі. Учасники обговорюють і аналізують отриману інформацію, обмінюються  думками, ставлять доповідачеві питання. Перевіряються висунуті гіпотези, обговорюються можливі шляхи застосування отриманих результатів проектної діяльності на практиці. Рефлексія, самооцінка виконаної роботи.

Якщо ми хочемо, щоб процес розвитку і саморозвитку молодшого школяра йшли інтенсивно, нам необхідно стимулювати його дослідницьку активність, підтримати в дитині бажання отримати нові враження, допитливість, прагнення експериментувати, самостійно шукати істину. Дійсно, що однієї підтримки недостатньо. Школяра необхідно вчити спеціальним знанням, умінням і навичкам дослідницької діяльності.

Завдання для розвитку вирішення  проблеми:

1.                      «Подивіться на світ чужими очима».

2.                      «Складіть розповідь від імені іншого персонажа».

3.                      «Складіть розповідь, використовуючи цю кінцівку…».

4.                      «Скільки значень у предмета».

5.                      «Назвіть якомога більше ознак предмета».

6.                      «Тема одна - сюжетів багато».

Вправи для уміння виробляти гіпотези

1.                      «Давайте разом подумаємо». Роблячи припущення, використовуємо слова: «Можливо. Припустимо... . Допустимо. Можливо. Що, якщо… .»

2.                      Вправа на обставини. За яких умов кожен з цих предметів буде дуже корисним?

3.                      Вправа, що припускає зворотну дію. За яких умов ці предмети можуть бути   навіть шкідливі?

4.                      «Знайди можливу причину події».

5.                      «Що б сталося, якби чарівник виконав три найголовніші бажання кожної людини?».

Потрібно придумати найбільше гіпотез і провокаційних ідей, що пояснюють, що б сталося в результаті.

Вправи для розвитку уміння ставити питання

1.                      «Які питання допоможуть тобі дізнатися щось нове  про предмет?»

2.                      «Питання і відповіді». Відповідати хором.

3.                      «Знайди загадане слово».

4.                      «Вгадай, про що запитали».

5.                      Поставте  питання до  предмету, зображеного  на малюнку.

6.                      «Питання домашніх тварин». Які питання могли б задати тобі домашні тварини, якби уміли говорити?

Вправи для розвитку умінь давати визначення поняттям

1.                      Розкажіть інопланетянам, у лаконічній формі , що таке човен, яблуко, олівець, стіл, книга і так далі.

2.                      Найважливіший засіб розвитку умінь давати визначення поняттям являються загадки.

3.                      Твір на основі загадок, розгадування кросвордів.

4.                      Виявлення причин і наслідків.

Завдання для розвитку умінь класифікувати

1.                      «Четвертий зайвий».

2.                      «Продовж рядки».

3.                      «Знайти помилки і їх прокоментуй».

Вправи на розвиток уваги і спостережливості

1.                      «Парні картинки, що містять відмінності».

2.                      «Знайдіть помилки художника».

3.                      «Знайти схожість предметів».

4.                      «Вчимося спостерігати» 

Проекти охоплюють величезну кількість завдань. На мою думку, завдання проектів можуть бути розділені на наступні групи:

1.Індивідуальні навички:

- Визначати завдання, якими варто займатися.

- Формувати незалежні думки.

- Розвивати особистий інтерес і заглиблювати знання в певній     області.

Набувати навичок самоорганізації.

- Розвивати практичні навички. Створювати що-небудь своє.

- Зробити те, що має практичне застосування, що-небудь унікальне.

- Розвивати здатність справлятися з новими проблемами.

Збирати і аналізувати нову інформацію.

- Вивчати і впроваджувати в практику стратегії дозволу проблем (алгоритми рішення завдань).

- Вчитися аналізувати і оцінювати чужу роботу.

- Навчитися бути активнішими. Розвивати в собі ініціативність.

2. Міждисциплінарні навички:

- «Виходити» за межі одного предмету.

- Інтегрувати знання, що отримуються з різних джерел.

- Навчитися сприймати факти, точки зору і ситуації в  незнайомих ракурсах.       - Вчитися бути готовим до суперечливих, спірних тверджень.

3. Навички роботи в групах:

- Вчитися працювати в групах.

Вчитися очолювати команду і організовувати проведення зустрічей.

- Брати участь в процесі ухвалення рішень. Набувати навичок співпраці.

- Розвивати відчуття такту і дипломатичність.

Керувати і направляти діяльність в процесі проекту.

4. Робота з самосвідомістю:

- Вивчати свої сильні і слабкі сторони.

-  Отримувати відчуття задоволення від виконаної роботи.

- Давати реальну оцінку своїм можливостям по відношенню до  поставленого завдання.

- Добиватися відчуття автономії і свободи.

5.Навички спілкування:

- Виносити свою роботу на обговорення в ясній і ефектній формі (письмово або усно).

- Удосконалювати навички переконливої, логічно побудованої аргументації.

- Розвивати навички сприйняття інформації на слух і постановки питань в процесі вибору і засвоєння інформації.

Вчитися писати зрозумілий і грамотний звіт про виконану роботу.       Уміння і бажання навчатися — це той фундамент, який маю закласти я, як вчитель. Тому перед кожним уроком шукаю відповідь на «вічне» запитання: як побудувати навчальну роботу, щоб вона викликала емоційне піднесення у школярів, неодмінно позитивно впливала на їхні почуття і мислення, збагачувала їх досвідом самостійних пошуків та роздумів. Учні мають усвідомлювати, що в майбутньому вони самі братимуть безпосередню участь у вдосконаленні науки і виробництва, діятимуть самостійно, а не за підказкою. Адже не можна жити за готовими рецептами.

Вважаю, що дітей обов’язково потрібно навчити відповідати і ставити запитання один одному. Використовую ситуації, що носять мотиваційний характер відносно необхідності володіння інформаційними компетенціями й інформаційною культурою.

Намагаюсь також вчити учнів на основі задач порушувати актуальні проблеми нашого сьогодення (наприклад, екологічні). Пов’язую матеріал з очевидними явищами життя. Пропоную спробувати вирішити ці проблеми у парах, групах із взаємоперевірками, листами самоконтролю. Самостійне здобування знань, їх систематизація, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проекту.

Роботу з невеликими за об’ємом проєктами розпочала вже з першого класу. Це були інформаційні проєкти, спрямовані на збір інформації, її аналіз та узагальнення фактів. їх метою було створення рефератів, доповідей. Це був пошук додаткової інформації, яка більш детально розкривала програмові теми галузі  «Я досліджую світ».

Згодом разом з учнями  почали працювати над дослідницькими проєктами. Вони потребують чітко продуманої структури, визначеної мети, актуальності проєкту для всіх учасників, соціальної значимості, ретельно спланованих методів роботи. Прикладом цього є природничо-екологічний проект «Подорож насінини».

Прикладом цього є природничо-екологічні проєкти "Вода-чарівниця"

"Корисні копалини у житті людей"

"Ґрунт : відомий і невідомий"

Використання комп’ютера на уроках та в позаурочний час відкриває для учнів нові можливості оформлення проектів: створення мультимедійних презентацій у програмі Microsoft Power Point. Ця програма дозволяє створювати презентації у вигляді слайд-шоу, презентації з гіпертекстом, включати звук, відео та різні види графіки. Велика роль відводиться учителю. Авторитет учителя базується на вмінні стимулювати ті види розумової активності дітей, у яких вони самі особисто зацікавлені заради успіху у практичній діяльності. Учитель стає ініціатором цікавих починань, винахідливості і творчої фантазії. Я вважаю, що основною метою вчителя є не передача знань, а організація пошукової діяльності учнів. Вчитель сам повинен володіти методами досліджень, вміти висувати гіпотези, шукати розв’язання проблем, він повинен бути зацікавлений у інтелектуальній діяльності, мати високу культуру мислення, бути терплячим.

Саме проєктно-дослідницька діяльність учнів дозволяє змістити акцент з процесу пасивного накопичення учнем суми знань на оволодіння ним різними способами діяльності в умовах доступності інформаційних ресурсів, що сприяє активному формуванню творчої особистості, здатної вирішувати нетрадиційні завдання в нетрадиційних умовах.

В основі проєктно-дослідницької діяльності лежить розвиток пізнавальних навичок, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі. Розвиток критичного і творчого мислення, уміння побачити, сформулювати і розв'язати проблему, уміння приймати відповідальність за свої рішення.

Використання проєктної діяльності вирішує відразу декілька завдань у сфері навчання і виховання:

• Кожен учень може проявити себе як творча особа.

• Кожен учень залучений до діяльності яка йому «до душі».

• Здобування знань дітьми будується на принципах проблемного навчання.

• У учнів розвиваються навички самостійної роботи в розумовій і вольовій сферах.

• Школярі вчаться самовираженню, самовизначенню, самореалізації.

• Робота над проектом виховує цілеспрямованість, ініціативність.

• Фундаментальні знання зв'язуються з емоційною пам'яттю.

У педагога з'являється можливість спостерігати, порівнювати, діагностувати. Причому школярі, зосереджені розв’язанням задачі, не підозрюють, що саме їх діагностує вчитель, працюють і тим самим демонструють свої істинні предметні навички і комунікативні здібності в повному об'ємі.

У результаті роботи над проектними завданнями, спостерігаючи за учнями, я переконалася, що проєктне навчання і виховання:

-  дає кращі результати навчання і виховання дітей, є умовою розвитку індивідуальних здібностей учнів, формує навички «завжди бути успішними», розвиває ключові компетентності, готує їх до реальних умов життєдіяльності.

-  дозволяє наблизити навчальний процес до життя, до потреб дітей, навчальний матеріал адаптувати до реальних життєвих ситуацій, а , головне , робить навчання молодших школярів цікавим і змістовним, а процес набуття знань простим і доступним.

Перевага  більшості проєктів полягає в тому, що обмежений тимчасовими рамками урок "випліскується" в позаурочну діяльність і об'єднує практично всі уроки: природознавство, основи здоров’я, образотворче мистецтво, Інформатику, уроки трудового навчання та інші. Проте, зважаючи на інтегративний характер проектної діяльності, в будь-якій із навчальних тем початкової школи можна виділити проблему, яка буде піддаватися вирішенню в формі проекту. Разом з тим, не існує (та й не може існувати) розробленого наперед планування проектів, оскільки в основі їх розробки лежать потреби, мотиви, інтереси конкретного учня або класу.

Отже,  проєктний метод можна застосувати у початкових класах для вивчення будь - якої складної дисципліни. Він дозволяє наблизити навчальний процес до життя, до потреб дітей, навчальний матеріал адаптувати до реальних життєвих ситуацій, а головне – робить навчання молодших школярів цікавим і змістовним, а процес набуття  знань простим і доступним. Отже початкова освіта дає не тільки знання, що знадобляться в майбутньому дорослому житті, а й знання, уміння й навички, що допомагають вже сьогодні дитині розв’язати її нагальні життєві проблеми. А початкова школа – це не місце підготовки майбутніх дорослих, а місце, де дитина живе і вчиться жити в складному навколишньому світі, працювати і спілкуватися з іншими людьми, і в тому числі, здобувати необхідні знання. Вчителі і учні йдуть цим шляхом разом, від проєкту до проєкту.

Українська мова. Читання. 

"Дитячий фольклор"

Проєкт Петренка Артема та Сови Олега

"Колискові пісні"