Інтерактивні вправи та технології навчання

Вправи емоційного налаштування учнів на урок 

 "Скринька запитань"

Вправа "Броунівський рух"

Метод «Броунівський рух»

Цей метод дозволяє кожному учневі виступити в «ролі вчителя», передаючи свої знання однокласникам. Використання «броунівського руху» дає можливість багаторазового повторення одним учнем «своєї частини навчального матеріалу», ознайомлення з іншими й систематизації загальної картини теми.

Організація роботи має такі особливості:

• кожний учень повинен отримати свій «навчальний блок» із теми (абзац тексту на окремому листочку, окреме запитання чи завдання);
• протягом декількох хвилин учні читають інформацію. Важливо переконатися, чи розуміють вони прочитане;
• слід запропонувати їм ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників;
• учень може одночасно спілкуватися тільки з однією особою.
•  Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїми знаннями й самому отримати інформацію від іншого учня. Упродовж відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших учнів для отримання якомога повнішої інформації з теми.

Після того, як учні завершать цю вправу, потрібно запропонувати їм відтворити отриману інформацію. Учитель аналізує та узагальнює отримані ними знання. Відповіді можуть записуватись на дошці.

Хмарки слів 

Хмара  слів (або хмара тегів, зважений список)  – це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні, який успішно можна використати в навчальній роботі.  За допомогою хмари слів можна візуально відтворити певний матеріал у цікавий, незвичний спосіб. Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації.

Залучення цього методу доречне на уроках будь-якої навчальної дисципліни.  Можливості ж використання хмари слів  на уроках української мови і  літературного читання , Я досліджую світ - безмежні.

На мій погляд, використання «хмари слів» допустимо на всіх етапах роботи на уроці: на початковому етапі, на етапі закріплення та контролю. Також,  можна залежно від технічних можливостей школи, організовувати роботу над хмарою фронтально, індивідуально і по групах.

  Можливості використання хмари слів у навчанні пов'язані з тим, що:

• в хмару можна записати тему уроку, яку учні повинні визначити; попросити скласти пропозиції з певної теми,
• «хмара» виступає в якості опорного конспекту;
• можна запропонувати дітям прочитати в «хмарі» головне питання, на який необхідно знайти відповідь протягом уроку;
• скласти творчу роботу, використовуючи якомога більше слів із хмари;
• перетворити нудний текст в цікаву головоломку;
• написати зашифровану листівку героєві твору чи письменнику;
• зробити "хмарку" підказок до художнього твору чи оглядової теми;
• повторити основні поняття теми, що вивчаєтся;
• за хмаринкою тегів можна відновити сюжет твору;
• упізнати твір за текстом.

Метод «Сенкан» (Синквейн). 

Сенкан (синквейн) –це короткий неримований  вірш, що складається з п’яти рядків, який виник під впливом японської поезії на початку ХХ століття, і винайдений американською поетесою Аделаїдою Крепс. Він синтезує інформацію і факти в стисле  висловлювання, котре описує, віддзеркалює  запропоновану тему. Це швидкий і потужний спосіб аналізу, синтезу і узагальнення понять. Цей метод використовують для розвитку образної мови, який не вимагає тривалих затрат часу та передбачає реалізацію практично усіх особистісних здібностей (інтелектуальних та творчих). Процедура складання сенкану гармонійно поєднує елементи трьох освітніх систем: інформаційної, діяльнісної та особистісно орієнтованої. Техніка цього вірша ідеально підходить для розвитку образного мислення, концентрації знань, переосмислення отриманої інформації, вираження своєї позиції щодо теми, а також для вивчення нових понять.  Сенкан – це технологія розвитку критичного мислення на стадії синтезу та рефлексії. Слово «сенкан» походить від французькогоого слова «п’ять» і позначає вірш у п’ять рядків, у якому людина висловлює своє ставлення до проблеми чи поняття. Сенкан - це не звичайний вірш, а вірш, написаний у відповідності з визначеними правилами.   На сьогодні існує декілька видів сенканів (синквейнів): традиційний, зворотній, дзеркальний, синквейн-метелик, гірлянда синквейнів та дидактичний синквейн. Кожен синквейн має свої правила складання.                                         

У роботі на уроці використовують дидактичний сенкан. Дидактичний  «сенкан» (синквейн) вперше розвинувся в практиці американської школи у ХХ столітті. Написання «сенкана» є формою вільної творчості, що вимагає від автора вміння в інформаційному матеріалі найбільш суттєві елементи, робити висновки і коротко їх формулювати. Здатність резюмувати інформацію, викладати складні ідеї, почуття і уявлення в декількох словах – важливе уміння. Воно вимагає вдумливої рефлексії, заснованої на багатому понятійному запасі. При зовнішній простоті форми, сенкан  - швидкий, але потужний інструмент для рефлексії, синтезу та узагальнення понять та інформації. Сенкан не демонструє знання, він показує розуміння, оціночні судження з певного питання. Складаючи сенкан, учень реалізує свої особистісні здібності: інтелектуальні, творчі та образні. Правильно складений сенкан має яскраво виражене емоційне забарвлення.    Сенкан підсумовує інформацію, висловлює складні ідеї,відчуття та уявлення у декількох словах.  Цей метод універсальний. Він може бути застосований до текстів з будь - якого предмета,коли потрібно глибоко зрозуміти і осмислити його зміст. Використовувати сенкан можна при навчанні будь-якого предмета,      Цей метод подобається всім учням. Я використовую  «сенкан» на різних уроках та на всіх етапах уроку.  На початку заняття сенкан (синквейн) можна використати для мотивації класу або для з’ясування, наскільки учні обізнані з даною тамою.    На завершення уроку сенкан можна використати для підбиття підсумків, перевірки рівня сприймання матеріалу, уміння характеризувати поняття і явища.  

Метод «Сенкан» є цікавим для учнів і має багато позитивних моментів:                                                                      

● забезпечує міжпредметні зв’язки;                                                     

 ● розвиває творчі здібності учнів;                                               

● викликає інтерес і навіть захоплення предметом, процесом навчання в цілому.                                      

Сенкан надає можливість вчителю:                                

● організувати роботу учнів для підбиття підсумків уроку;   

● закріпити основні поняття, які були розглянуті на уроці;    

● оцінити понятійний і словниковий запас учнів.                                                

Сенкан надає можливість учням:                                             

 ● чітко визначитися з ключовими поняттями, головними ідеями уроку;                                                                               

 ● сформулювати свої думки цікавим способом; 

 ● проявити свої творчі здібності;                                                          

 ● синтезувати знання, які отримали на уроці. 

Я пропоную наступні способи роботи учнів з сенканом:             

● складання нового сенкана;                                                   

● складання нового короткого повідомлення по готовому сенкану з використанням слів і фраз, що входять до його складу;                                                                                                    

● корекція і вдосконалення сенкану;                                               

● аналіз неповного сенкану без вказівки  його теми і визначення назви теми цього сенкану;                                             

● сенкан-загадка.                                  

Організаційні форми роботи з сенканом:                                       

● самостійно при виконанні домашньої роботи;                                  

● самостійно у ході уроку;                                                        

● у складі групи з наступним конкурсом на кращий сенкан з даної теми;                                                                                  

● робота в парі над однією темою;                                           

● при підготовці повідомлення за неповним сенканом або визначенні його теми.

Правила написання сенкана.                                   

  Сенкан складається з 5 рядків.                                 

       За формою нагадує ялинку.   

                    

  1 слово                                                                                   

2 слова                                                                                

3 слова                                                                   

4 слова                                                                         

1 слово

 Алгоритм написання сенкана (синквейна) такий:

Перший рядок – одне ключове слово – тема, яке визначає зміст сенкана – об’єкт або предмет, про який іде мова.                                                  

 Другий рядок – два прикметники, які характеризують дане поняття, дають опис його властивостей та ознак.                  

Третій рядок – три дієслова, які показують характер дії об’єкта.                                                                                                    

Четвертий рядок – коротке речення, в якому автор висловлює своє ставлення до об’єкта.                                              

П’ятий рядок – одне слово-резюме, зазвичай іменник, через яке людина висловлює свої почуття, асоціації, пов’язані з даним поняттям, його сутністю.                                                         

Таким чином, суворі правила сенкану закріплюють за кожним рядком не тільки кількість слів, а й частин мови, якими може скористатися автор. 

            Формула написання сенкана.                                                   

1-й рядок - тема (іменник).                                                          

2-й рядок – опис (два прикметники).                                        

3-й рядок – дія (три дієслова), пов’язана з темою.                      

 4-й рядок – ставлення (фраза - чотири слова), почуття з приводу обговореного.                                                                         

 5-й рядок – перефразування сутності (одне слово – синоніми, підсумок, узагальнення).        

               Практичний досвід роботи дає можливість стверджувати, що сенкан як складова інноваційного навчання є дієвим засобом розвитку критичного мислення та творчої діяльності учнів, способом залучення їх до нового сприйняття програмового матеріалу. Ця форма роботи наряду з іншими дозволяє формувати навички групової роботи, сприяє співпраці між вчителем та учнем, визнає право дитини на власну думку, завоювала симпатію учнів.                          

Вправа "Чарівні окуляри"

Мета: сприяти самопізнанню та розвитку позитивного мислення дитини.

Дитина, зображуючи в окулярах те, що їй хочеться бачити або викликає приємні емоції, фокусується на позитивних образах і своїх бажаннях. Це допомагає розвинути емоційний інтелект, дає можливість обміркувати власні мрії та вподобання, а також вчить усвідомлювати свої почуття і виражати їх

Кластер як один з методів критичного мислення

 

Графічна форма організації інформації, коли виділяються основні смислові одиниці, які фіксуються у вигляді схеми з позначенням всіх зв'язків між ними. Сприяє систематизації та узагальненню  навчального матеріалу. Можливе використання на всіх стадіях критичного мислення, або протягомі всього уроку, у вигляді загальної стратегії заняття, на всіх його стадіях.

 

Правила оформлення кластера

 

Залежно від способу організації уроку, кластер може бути оформлений на дошці, на окремому аркуші або в

зошиті у кожного учня при виконанні  індивідуального завдання. Складаючи кластер, використовуємо різнокольорові  крейди, олівці, ручки, фломастери.  Це дозволить виділити деякі  певні моменти і наочніше

відобразити загальну картину, спрощуючи процес систематизації  всієї інформації.

 

Рекомендації щодо складання кластера

 

1. Висловлювати і фіксувати все, що спадає на думку, навіть якщо це просто асоціації або припущення.

2. У ході роботи невірні чи неточні висловлювання можуть бути виправлені або доповнені.

3. Учні можуть сміливо дати волю уяві та інтуїції, продовжуючи роботу до тих пір, поки не закінчаться всі ідеї або вичерпається час.

4. Не варто боятися значної кількості смислових одиниць, потрібно спробувати скласти якомога більше зв'язків між ними.

5. У процесі аналізу все систематизується і стане на свої місця.

 

  

Застосування методу кластер

- Практично на всіх уроках, при вивченні самих різних тем.

- Форма роботи: індивідуальна, групова та колективна, залежно від поставлених цілей і завдань, можливостей вчителя і колективу.

 

- Допустимо перетікання однієї форми в іншу. Наприклад, на стадії виклику, це буде індивідуальна робота, де кожен учень створює в зошиті власний кластер.

 

- По мірі надходження нових знань, як спільного обговорення пройденого матеріалу, на базі персональних малюнків і з урахуванням отриманих на уроці знань, складається загальна графічна схема.

 

 - Як спосіб організації роботи на уроці, і в якості домашнього завдання.

 

Алгоритм дій для учнів

 

1. Записати в центрі аркуша ключове слово чи поняття, що буде стосуватися теми, яку вивчаємо.

2. Записуємо слова, які відповідають вище зазначеному поняттю – ключовому слову.

3.  Від цих слів записуються похідні слова, що відносяться до основного поняття чи теми

 

Результат роботи – це структура, що визначає міркування школярів

 

"Вчимося дискутувати"

Вправа "Кубування"

Вправа "Мозковий штурм"

Техніка колективного обговорення. Допомагає знаходити кілька варіантів рішень щодо конкретної проблеми, є збиранням ідей, пропозицій тощо. Спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість , що досягається шляхом вираження думок всіх учнів.

  Організація роботи.

           Поставити проблемне питання.

Запропонувати учням висловити ідеї, коментарі,припущення тощо.

Усі пропозиції школярів записати в порядку їх виголошення.

Після закінчення висування ідей обговорити й оцінити їх.

 

Правила «мозкового штурму»:

• Не пропускати жодної ідеї (всі записуються).
• Не оцінювати і не критикувати під час виголошення ідей.
• Можна повторюватися, але проговорювати це (відзначати рискою).
• Можна розширювати ідеї попередників.
• Продовжувати доти, доки будуть надходити нові ідеї.

• В остаточному підсумку кількість породжує якість, створює в учнів відчуття значущості (адже їхні ідеї приймаються). Так можна знайти багато оригінальних рішень, точок зору.

Інтерактивний формат проведення підсумку уроку

Дидактичні ігри

Вправа «Акваріум» є способом навчити критично мислити. Її можна залучати й у процесі вивчення поточної теми.

Вправа допоможе навчити робити висновки з урахуванням точки зору співрозмовників, покаже, як переосмислити власні думки після отримання нової інформації. Ця стратегія особливо корисна, коли потрібно залучити до бесіди увесь клас та важливо налагодити продуктивну комунікацію серед школярів. Вправа може стати опорною точкою, підготовчим етапом виконання складнішого завдання. Це дієвий інструмент, який здатен навчити ефективно дискутувати.

 «Діаграма Вена»

«Діаграма Вена» – прийом для співставлення, порівняння, знаходження спільних рис, явищ, ознак, у поняттях, образах літературних героїв, явищ природи, властивостей геометричних фігур. Представляє собою кола, що перетинаються (двох або декількох). Середина заповнюється спільними ознаками, а бічні частини – відмінними.

Мета стратегії «Діаграма Вена»: навчити учнів систематизувати великий обсяг матеріалу, розвивати вміння аналізувати та порівнювати різні об'єкти та явища.

Основний сенс застосування прийому в технології розвитку критичного мислення полягає в тому, що  порівняння, тобто характеристики, за якими учні порівнюють різні явища, об'єкти  та інше, формулюють самі учні. Це можна зробити у групах, парах, індивідуально чи обговорити з усім класом.

Для того щоб порівнянь не було забагато, можна запропонувати учням записати на дошці всі пропозиції, а потім визначити найважливіші.

  Прийом «Діаграма Вена» можливо використати в основній частині уроку або при закріпленні знань учнів (залежно від предмета та обраної теми).

Наприклад, на уроці читання порівнювали мишу та вовка

Використання загадок на уроках 

Загадка один з улюблених жанрів народної творчості дітей усього світу. Особливо дітей приваблює в загадках, своєрідна художня форма загадки, її весела вдача, можливість пофантазувати, придумати відповідь. Загадка це завжди свого роду гра - тестування. 

Відгадати загадку, значить знайти рішення, здійснити складну розумову операцію, яка посильна тільки смекалистому головному герою. Кмітливість - це вміння вирішити поставлену задачу, засноване на аналізі і синтезі, об'єднаних воєдино, плюс знання про навколишньої дійсності. Загадка примушує дитину вибудовувати логічний ланцюжок міркувань, тобто граючись вчить вирішення логічних завдань і знайомить з рідною мовою. 

   Загадка найбільше зацікавлює дітей, коли вона стає відправним моментом для бесіди про тварину, подію чи явище, для того, щоб учні здогадалися, яку нову тему вивчатимуть, щоб закріпити слова з словника, для логічних вправ і класифікації предметів. Отже, в будь-якому випадку загадка на уроці допомагає справі виховання, навчання, розвитку мислення і мовлення дітей, а також сприяє естетичному вихованню.

Мікрофон

Техніка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи пропозицію. Говорить кожен учень, розвивається навичка коротко формулювати і висловлювати думки.

Організація роботи.

Поставити запитання класу.

Запропонувати учням якийсь предмет, що виконуватиме роль уявного мікрофона( учні передаватимуть його один одному ).

Надавати слово тільки тому, хто отримає  «мікрофон».

Запропонувати учням говорити лаконічно та швидко.

Не коментувати й не оцінювати відповіді школярів.

Інтерактивний прийом «Фішбоун» н

авчає школярів візуалізувати будь-яке проблемне питання та знаходити причинно-наслідкові зв'язки в ньому.

«Фішбоун» (з англійської «риб'яча кістка») – прийом критичного мислення, сенс якого полягає у встановленні причинно-наслідкових зв'язків між об'єктом аналізу і факторами, які на нього впливають. 

В основі прийому – схематична діаграма у формі риб'ячого скелета, що дозволяє наочно продемонструвати причини конкретних подій, явищ і проблем, а також їхні наслідки та зробити узагальнення і відповідні висновки. Цей прийом універсальний, його можна використовувати під час вивчення будь-якої навчальної дисципліни.

Прийом «Фішбоун» надає можливість:

• візуалізувати взаємозв'язки між причинами і наслідками;
• ранжувати фактори за ступенем їх значущості;
• розвивати критичне мислення;
• організувати роботу учасників в парах або групах.

Сенс складових «Риб'ячого скелету» 

«Риб'ячий скелет» включає 4 блоки інформації:

• голова – проблемна ситуація чи запитання;
• верхні кістки скелету – ключові причини, що зумовили виникнення певної події чи явища, яке аналізується;
• нижні кістки скелету – факти, що підтверджують наявність зазначених причин;
• хвіст – відповідь на поставлене запитання, висновки та узагальнення.

Як працювати з прийомом

Цей прийом найефективніше застосовувати під час уроків узагальнення та систематизації, коли учні вже добре засвоїли навчальний матеріал, при цьому всі відомості ще необхідно звести в єдину систему.

При роботі з прийомом дотримуйтесь наступного порядку дій.

1. Ознайомлення школярів з правилами: поясніть зміст складових «риб'ячого скелету» та зазначте, що чим важливіші фактори, тим ближче до голови вони мають розташовуватись.
2. Об`єднання учнів за певним принципом: цей прийом можна впроваджувати як для індивідуальної, парної, так і групової роботи. Груповий формат – найцікавіший, адже передбачає поєднання декількох точок зору в процесі аналізування проблемного питання. При цьому для максимальної ефективності такого формату роботи кількість учасників у групі не має перевищувати 5 осіб.
3. Заповнення відповідного бланку. Для роботи з прийомом учитель має попередньо роздрукувати бланки із зображенням риб'ячого скелету, на якому учні записуватимуть власні судження щодо проблемного питання. Або ж учні можуть накреслити таку схему власноруч. 
4. Презентація проєктів. За результатами роботи учні доповідають перед класом, аргументуючи свої висновки та відповідаючи на питання однокласників.