23 квітня

Українська мова (читання)

Тема: Василь Чухліб «Лісова дивина»

І. Організація уроку.

- Доброго дня !Подивіться  у  вікно,  простягніть  рученята  до  сонечка, посміхніться  сонечку.

ІІ. Повторення попереднього матеріалу.

-         Яке оповідання ми читали на минулому уроці? Чим хлопчика здивували хмари?   Що таке хмара?

-         Про які хмари розповідав дідусь?

-         Чому домівкою для хмар є земля?

            Мовленнєва розминка.

В  лісі  заєць  жив  вухатий,

Він  любив  бешкетувати.

Квіти  рвав,  гілки  ламав,

Часом  друзів  ображав.

Ріс  зайчисько  неслухняним.

Важко  з  ним  зайчисі  мамі.

-        Прочитайте  скоромовку  уважно  в  повільному  темпі.(Що  означає слово  бешкетував?).

-        Прочитайте хитро, ніби читаєте її разом з лисичкою?

-        Прочитайте  швидше,  чітко  вимовляючи  слова.

-        Прочитайте  скоромовку  дуже  швидко і весело, швидко і сумно.

-        Про  якого  зайчика  йде  мова  у  скоромовці?  Охарактеризуйте  зайчика.

-        Що б  ви поради  зайчикові?

Гра « Істинне чи хибне твердження».

1.Казка – це художній твір про вигадані та фантастичні події.

2.Оповідання – це невеликий твір, у якому рядки римуються.

3.У казках тварини розмовляють.

4.Літературні казки складають письменники?

5.У казках про тварин головні персонажі – це діти.

ІІІ. Оголошення  теми  уроку.

-         На  сьогоднішньому  уроці  ми  і  будемо  читати  оповідання,  яке  називається «Лісова дивина». Автор оповідання Василь Чухліб.

— Василь Чухліб (1941-1997р.) народився в селі Лебедівка на Чернігівщині, і мальовнича краса  природи  рідного  краю   надихнула  письменника  на  творчість. У 1970-ті роки  твори В. Чухліба, надруковані в періодиці, привернули увагу редакції журналу «Малятко», і тоді письменникові запропонували виступити з оповіданнями для дітей. Згодом із творів, надрукованих у «Малятку», склалася перша книжечка молодого літератора «Хто встає раніше». Пише В. Чухліб короткі оповідання та казки — прозорі, як кришталь, тихі, як тепле літо. Більшість із них — про природу. Письменник просто, без зайвих сюжетних ходів і вигадок малює сучасний світ, у якому діють дорослі та діти, які так чи інакше перебувають на природі. Представників природного світу автор наділяє тими рисами, характером та поведінкою, які властиві добрим та лихим людям.

-         Де народився письменник?

-         Про що писав Василь Чухліб?

-         Якими рисами наділяв письменник представників природнього світу?

ІV.Опрацювання нового матеріалу.

1.    Словникова робота.

Ліловіє – має колір бузку або фіалки

Цмин – безсмертник

Рожі- мальви

2. Читання оповідання.

Лісова дивина

Щусь, щусь, попід соснами, попід березами — і вже півкошика товстеньких боровичків і в Тарасика, і в Миколки. А від Тетянки гриби чомусь ховаються. Лише одного боровичка знайшла та кілька сироїжок.

—      Знаєш що, збирай краще квіти. Принесеш мамі букет, — порадив їй Тарасик.

Квітів у лісі багато. Онде на галявинці золота- віють цмин, звіробій, ліловіє верес, у видолинку цвітуть дикі рожі, деревій. І ще різні квіти, назв яких Тетянка й не знає.

—      А це що за дивина? — зупиняється вона на- впроти незнайомої квітки.

Над кущем пухнастого листя немовби вежа ви- сочіє, усипана великими жовтими квітами.

—      Угадала, — сміється Тарасик. — Ця квітка так і називається — дивина. А ще — ведмеже вухо.

—      Справді, ці листочки — ніби ведмежі вуха —

такі волохаті.

—      І заячий холодок у лісі росте, і зозулин льон, і вовчі ягоди, — розповідають Тетянці Тарасик і Миколка.

Набігалися по лісу, можна й перепочити ось на цій сонячній галявинці.

—      О, дзвіночки! — вказав Тарасик на квіти, що голубіли неподалік.

Тетянка торкнулася однієї, другої квітки:

—      А чому ж вони не дзвонять?

—      Бо спочивають зараз. А дзвонять рано- вранці, пробуджують лісових мешканців: «Дзінь- дзень! Годі спати! До роботи! До роботи!» І зайці біжать капусту поливати, білки по горіхи, дятел кузню відчиняє, мурашки свій дім ремонтують.

Тарасик так цікаво розповідав, що й Миколка заслухався. А Тетянка сказала:

—      Букет мамі й так сподобається. А дзвіночків я не буду рвати. Нехай дзвонять.

 3.Робота над твором.

-         Де відбувається подія?

-         Що робили діти в лісі?

-         Яку пораду дав Тарасик Тетянці?

-         Які квіти побачила дівчинка?

-         Яка квітка здивувала Тетянку? Чому?

-         Що розповів Тарасик про дзвіночки?

-         Чому автор назвав своє оповідання «Лісова дивина»?

-         Хто з дітей виявляв найбільшу допитливість?

-         Що тебе здивувало у творі?

-         Зачитай, про які квіти розповідав автор?

-         А які лісові квіти знаєш ти? Розкажи. Поміркуй, чи поділяєш ти думку про те, що див довкола багато, лише треба їх побачити.

-         *** Поясни, як ти розумієш зміст слів Тетянки: «А дзвіночків я не буду рвати. Нехай дзвонять». Які почуття виникли в тебе до героїв оповідання? Чому?

4.Аналіз оповідання.

Тема: розповідь про те, як Тарасик і Миколка відкривали Тетянці таємниці лісової дивини.  

Головна думка: заклик любити та берегти природу свого краю.

Будова оповідання.

Зачин: «Щусь, щусь, повід соснами …».

Основна частина: «Квітів у лісі багато …».

Кінцівка: «А Тетянка сказала …».

Дійові персонажі: діти Тарасик, Миколка та Тетянка.

Рослини в оповіданні: сосни, берези, золотавіють цмин, звіробій, ліловіє верес, у видолинку цвітуть дикі рожі, деревій, ведмеже вухо, заячий холодок у лісі росте, і зозулин льон, і вовчі ягоди, дзвіночки.

Гриби в оповіданні: боровички, сироїжки.

Звуконаслідування: «Дзінь-дзень».

У лісі можна побачити багато незнайомих рослин. Деякі з них на межі знищення (ведмеже вухо, зозулин льон занесені до Червоної книги). Читач разом з дітьми захоплений красою лісової казки, де «зайці біжать капусту поливати, білки по горіхи, дятел кузню відчиняє, мурашки свій дім ремонтують». Ніхто не повинен бездумно руйнувати гармонію в природі. Тетянка теж не рвала дзвіночків, щоб вони ранковим дзвоном пробуджували лісових мешканців.

5.Повторне читання тексту по частинах та складання плану.

-         Поділіть текст на 6 частин і складіть план. Запишіть.

V.Підсумок уроку.

- Продовжіть речення.

- Сьогодні я дізнався( дізналась)….

- Цей твір мене змусив задуматися…

 23 квітня Урок математики

Тема : Знаходження невідомого діленого.

І .Мозковий штурм.

           - Результат при додаванні. Це…

          - Результат при множенні.  Це …

          - Що можна скласти з цифр?

          - Сума сторін трикутника, прямокутника – це …

          - Р квадрата 24 см. Знайти сторону. 

          - Як знайти невідомий відєм’ник?

          - Назви компоненти при діленні.

          - 1 гривня?   Це …

          - Коли була введена?

          - Як знайти третину від 27?  (27:3)

          - Що більше 3 дм чи 30 см?

ІІ. Хвилинка каліграфії

Каліграфічні хвилинка:

Ось я зошита відкрию

І, як треба, покладу.

Я від вас не приховаю:

Ручку ось, як я тримаю.

Сяду рівно,  не згинаюсь,

За роботу я приймаюсь.

Запишіть число :       23 квітня

                             Дистанційна робота

— Установіть закономірність і запишіть числа, вставляючи пропущені. 70; ...; 56; 49; ...; 35; ...; 21; 14.

ІІІ. Математичний диктант.

»       Добуток чисел 8 і 4 збільшити на 28.                                                                                   

»       Різницю чисел 67 і 18 зменшити в 7 разів.                                                                          

»       Сторона рівностороннього трикутника 8 см. Знайти периметр цього трикутника.        

»       Периметр квадрата 12 дм. Знайти довжину сторони квадрата.                                         

Для гостей потрібно розставити 24 стільці за 4 столи порівну. Скільки  y стільців мають стояти за кожним столом?

Частку чисел 32 і 4 збільшити  у 3 рази.

80 зменшити на частку чисел 30 і 5.

Добуток чисел 4 і 9 збільшити на 46.

ІV.Оголошення теми уроку.

-         Нагадайте, як знайти невідомий множник.

-         Знайдіть 4 ● ⃝ = 28 Знайдіть невідомий множник.

-         Як називаються компоненти при діленні?

-         Сьогодні ми будемо вчитися знаходити невідоме ділене.

V.Робота над матеріалом уроку.

1. Підготовча робота.

Завдання 1, с.117.Обчисліть тільки ті вирази, в яких ділене- кругле число. (Їх 6.)

Завдання 2. Доберіть таке значення а, щоб числова рівність була правильною.

Перевірте множенням.

Наприклад,

а : 5 =2

а= 5٠2

а=10

10:2=5

2. Вивчення правила.

Щоб знайти невідоме ділене, достатньо дільник помножити на частку. (Повторимо 3 рази).

VІ.Закріплення нового матеріалу.

-         Виконайте завдання 4. Знайдіть невідоме ділене в рівностях.

□ : 7 = 5              а : 3 = 9

7٠  5 = 35              а = 3٠9

                                а=27

Завдання 5.  Мати розрізала торт на рівні порції й роздала їх п'ятьом дітям. Кожному дісталося аж по 4 порції. На скільки порцій був поділений торт?

Короткий запис

Порції — ? п., 5 дітей по 4 порції

Запишіть розв’язок.

Задача. Запишіть короткий запис і розв’язання. Складіть вираз.

У магазині було продано 8 ящиків груш, ящиків слив у 3 рази більше, ніж груш, а ящиків яблук у 4 рази менше, ніж слив. Скільки всього ящиків фруктів було продано?

                                 План розв’язання

1)Скільки ящиків слив було продано?

2)Скільки ящиків яблук було продано?

3)Скільки всього ящиків фруктів було продано?

VІ. Узагальнення матеріалу.

Завдання 6

Якщо а = 15, тоді а : 5 – 3 = 15 : 5 – 3 = 3 – 3 = 0;

якщо а = 20, тоді а : 5 – 3 = 20 : 5 – 3 = 4 – 3 = 1 Допишіть до кінця.

Самостійна робота: Приклади 8.

Образотворче мистецтво

23 квітня Урок образотворчого мистецтва

Знайомство з народними традиціями писанкарства. Малювання писанок.

Хід  уроку

І. Робота над темою уроку.

1. – Прочитае вірш.

    Гарна писанка у мене –

    мабуть кращої нема!...

    змалювала дрібно квіти,

    вісім хрестиків малих,

    і дрібнесеньку ялинку,

    й поясочок поміж них…

    Я ту писанку для себе,

    для зразочка залишу,

    а  для мами і для тата

    дві ще кращих напишу.

                                  (К.Перелісна)

2. Вступна бесіда.

     З давніх - давен люди святкують Великдень – Пасху. Це – день, коли воскрес Ісус Христос, якого ми бачимо на  іконах у церквах та в оселях. Саме цієї пори приходить справжня весна, все починає рости, квітувати. На Пасху дорослі розписують та фарбують яєчка, дарують їх дітям, приказуючи:

«Христос воскрес!» Діти відповідають: «Воістину воскрес!»

    Сьогодні, діти, ми з вами відкриємо для себе красу наших писанок, ознайомимось із великоднім звичаями.

3. Літературна композиція. Прочитайте цікаву композицію.

Бабуся. Розкажу вам, діти, про часи давні і теперішні, про великодній звичай.

Хлопчик. А ми вже здогадались. Адже перед Великоднем татусь побілив хату, матуся прикрасила оселю вишитими рушниками, а ми прибрали подвір’я.

Бабуся. Так, коли вже скрізь був порядок, настав час для писанок.

Бо що то за свято Великоднє без писанок.

Дівчинка. Бабусю, які чудові писаночки виходять у вас, зовсім не схожі одна на одну!

Хлопчик. Бабусю, чуєте, бабуню, а що це у вас за квіточка намалювалася?

Бабуся. То, Іванку, не квіточка. То – знак сонечка золотого.

Івасик.(Розглядає писанку). То не цяточки, Івасику, то чарівні знаки дощу. Орнаменти писанок пов’язані з місцевостю.  Зірки, хрести сонця, що ними щедро оздоблюють писанки, символізують щастя, добробут, добрі прикмети. Сонце малюють у вигляді кола, ружі; зірку – у вигляді променів воду – у формі хвиль.

Розкажу вам, внучатка, як розписували писанки в нашому краї. Найчастіше це робили жінки. Кожне яйце мили вони у трав’яній фарбі, яку називали галункою. Розмальовували яйце колосками, щоб нива щедрою була; пташками, щоб з весни до осені щебетали та серце людей звеселяли; квітами, щоб скрізь гарно було; малювали сонечко красне, щоб світило ясно.

Хлопчик. А я знаю, що не всі яйця годяться для писанок. Вони повинні бути чистими, білими, без жодних цяточок і плям. Їх старанно вимивають у холодній воді, а потім кладуть у тепле місце, щоб висохли й зігрілися, бо до теплого яйця віск краще пристає. Де нанесено віск, там фарба не візьметься. Розмальовування треба починати з найяскравішої фарби і закінчувати найтемнішою. Потім яйце опускають у теплу воду, щоб  розтопився віск. Писанка готова.

Дівчинка. А я розкажу вірш про писанку.

Спекла мама на Великдень

Біленькі паски,

А я куплю фарб і спишу

Гарні писанки.

Розмалюю на писанках

Квіти, ялички,

І роздам їх на Великдень

Поміж діточки.

А братові маленькому

Дам писанки дві,

Щоб качав їх по зеленій

Шовковій траві.

                                                       

                                                         Писанка

                                             Розмалюю писанку, розмалюю,

                                             Коника гривастого намалюю.

                                             Розмалюю писанку, розмалюю,

                                            Соловейка-любчика намалюю.

                                            Розмалюю писанку, розмалюю.

                                            Різьблену сопілочку намалюю.

                                           А сопілка буде грати,

                                           Соловейко – щебетати,

                                           А гривастий кониченько – танцювати.

                                                                  (Д.Чередниченко)

Хлопчик. Я також знаю гарний віршик про Великодні свята.

         Може б, мамо, ви нам з ласки

         Та дали святої паски,

         Що красили для діток?

        Постривайте: свято в мене

        Буде завтра посвячене;

                                          Завтра янголи з небес

                                         Скажуть вам «Христос воскрес!»

                                         І вже час той недалечко,

                                         Що покотиться яєчко

                                         Й ви погонитесь за ним,

                                         І червоним, і ясним. –

                                        Позаснули хлопченята,

                                       Кличуть голосно з небес:

                                         «Годі спать: Христос воскрес!»

                                                                     (Я.Щоголів).

Бабуся. А хочете, я вам розповім казочку про писанку?

Діти. Так, так, хутчій!

Бабуся. Залишивши гніздечко, покотилось яєчко… Та котилось воно недалечко.

     Квочка з курчатами на подвір’ї гуляла, діток своїх забавляла.

    - Мамо, он яєчко по стежці котиться, - сказало найменше курчатко. – Ану ж,   яке воно на колір? – Біле, як сніг, - сказала квочка. – А сніг який, - спитав півник, бо курчаток взимку ще не було, і снігу вони не бачили. – Такий білий, як оте яєчко, що котиться, - відповіла квочка. – Однак скоро Великдень. То давайте пофарбуємо яєчко, щоб воно було барвисте, як весна.

    Закотили курчатка яєчко до своєї хати й ну його фарбувати.

    Припустив теплий дощик, потім стала веселочка в небі.

    Курчатка у веселки фарб позичали, на білому яєчку весну малювали. Малювали лапками та писали пір’ячком – і покотилася писанка зеленим подвір’ячком. Курчатка її доганяли, на крилечках піднімали й дівчині  Наталочці, яка їх зеренцями годувала, водицею напувала, на свято Великдень подарували. І зацвіли вишні, черешні. Став гарний, як писанка, садочок увесь.  І проказала Наталочка:

-         Христос воскрес!

Без писанки не обходиться жоден Великдень. Як символ Христового Воскресіння, її освячують в церкві разом із Паскою, ставлять на святковому столі, дарують на щастя рідним. Як найдорожчу пам’ятку  брали з собою писанку українці, вирушаючи в далекі краї. Так наша писанка стала відома в усьому світі.

      А прикотилася до нас писанка із сивої давнини. Для наших пращурів яйце було символом зародження життя, символом сонця, тепла і вічності.

      Дотепер вважається, що писанка приносить щастя.

Ще одна легенда говорить, що після того, як Спаситель вознісся на небо, Марія Магдалина прийшла до Риму, щоб проповідувати Євангіліє. У Римі вона стала перед імператором Тиберієм і піднесла йому червоне яйце, сказавши: «Христос воскрес!» Так вона почала свою проповідь.

     Вчені вважають, що історія походження писанки сягає далекого минулого українського народу і з’явилось це мистецтво ще за часів язичництва як атрибут народних обрядів, пов’язаних із пробудженням землі весною.

5. Словникова робота.

Залежно від місцевих традицій, техніки оздоблення розфарбовані яйця мають такі назви:

«писанки» - коли орнамент наносять на білу поверхню яйця розтопленим воском за допомогою писачка;

Писанки – мистецькі розписані пасхальні яйця – належать до найкращих зразків українського народного мистецтва.

Писанки -  це техніка воскового розпису трубочкою. Вона дає змогу проводити рівномірні лінії різної товщини, створювати різні орнаменти, зображення. Сферу яйця спочатку поділяють «меридіанами» та «паралелями» на окремі симетричні сектори, в яких створюють якийсь візерунок, що повторюється.

«дряпанки» - коли на поверхні яйця гострим кінчиком ножа або голки видряпують візерунок;

Техніка дряпанки полягає в нанесенні візерунка гостроконечним писаком на поверхню яйця, пофарбовану в один колір.

«мальованки» - яйця, розмальовані пензлем довільно, від руки;

Мальованки виконують технікою малювання пензликом олійними фарбами на світлому тлі шкаралупи.

«крашанки» - (галунки) – яйця, пофарбовані одним кольором.

Крашанка – техніка накрапування на шкаралупу яйця розплавленого воску, коли віск охолоне, яйце фарбують. Віск із пофарбованого яйця видаляють.

Кольорам крашанок надавали великого значення, оскільки кожний колір щось символізував. Так, червоний означав радість життя, любов; жовтий – колір сонця, зірок – означав тепло, врожай; зелений – воскресіння природи, багатство рослинного й тваринного світу; блакитний – символізував небо, здоров’я.

6.Практична діяльність учнів.

Ще раз роздивіться зразки візерунків на писанках та поміркуйте над тим, як вони розташовані та як узгоджуються з овальною формою яйця.

 Придумайте свій візерунок і, коли фарба висохне, продряпайте його на яєчку – цвяхом або сухим стержнем з кулькової ручки.

Готову писанку можна вирізати. Вийде святкова композиція. Можна спробувати  зробити крашанку, обкладену рослинами.

      Для цього яйця обкладіть натуральним листям (петрушка, деревій, листочки з квітів, що ростуть у вазонах), тимчасово закріпіть їх ниткою або марлею, опустіть у відвар з цибулиння чи інший барвник і проваріть 5 – 10 хвилин. Ложкою витягніть яйце, висушіть, зніміть нитку і листочки. Ви отримаєте світлий відбиток рослини на шкарлупі. Нехай батьки допоможуть вам у роботі.

ІV. Підсумок уроку.

1. Бесіда.

- Якій події присвячено виготовлення писанок?

- Які ще види декорування яєць ви знаєте?

- Чим відрізняється мальованка від крашанки?

- Що символізують кольори крашанок?

- Чи сподобалась вам робота?

                               Писанка – це дивосвіт.

                               Цю красу шанує світ.

                              З року в рік і крізь віки

                              Всіх чарують писанки.